Він наголосив, що діюча система реєстрації дуже складна і сприяє розвитку корупції.
«Як відбувається насправді? Величезні черги, заплутані процедури отримання дозволів, незрозумілі інструкції, які тільки створюють сприятливе середовище для хабарництва і здирства. І головне, що все це відлякує інвесторів, як вітчизняних, так і зарубіжних. Тому першочергове завдання - максимально спростити процедури. Наш уряд працює вже третій місяць, проте помітних ініціатив з цього приводу ми не бачимо», - зазначив М.Азаров.
Початковим етапом щодо спрощення стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання» № 2390–VІ . Цим законом запроваджується спрощена процедура реєстрації державним реєстратором припинення суб‘єктів господарювання на підставі відповідного судового рішення (за виключенням банкрутства).
Дана спрощена процедура державної реєстрації припинення юридичної особи буде проводитись лише на підставі судового рішення двох типів:
- Судове рішення про скасування (визнання недійсною) державної реєстрації юридичної особи, у випадках, передбачених законом, якщо таке рішення прийнято судом до 1 липня 2004 року (крім банкрутства);
- Судове рішення про припинення юридичної особи, що не пов`язане з її банкрутством, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року та в разі, якщо голова ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатор юридичної особи протягом трьох років з дати опублікування в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення про постановлення судового рішення щодо відповідного припинення юридичної особи, не надав державному реєстратору передбачені законом ліквідаційні документи.
Тільки за наявності цих двох підстав державний реєстратор може внести до Єдиного державного реєстру запис про те, що ним розпочато процес проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації. І з цього моменту розпочинається спрощена процедура визначена цим законом.
Проте, цей спрощений порядок державної реєстрації припинення суб’єктів господарювання не поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які прийняли власне рішення про ліквідацію, але з різних причин не проводять ліквідаційних дій.
Наступним кроком є прийняття 19.10.2010 року Закону України «Про внесення змін до закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо можливості проведення електронної реєстрації, а саме подання документів для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця в електронному вигляді. Даний закон набирає чинності 13.08.2011 року. Таким чином, починаючи з 13.08.2011 р. особи, що мають намір здійснювати господарську діяльність можуть подавати документи на проведення державної реєстрації 3 шляхами: 1) надання документів засновником (фізичною особою) або уповноваженою ними особою особисто; 2) надсилання рекомендованим листом з описом вкладення; 3) подання електронних документів з описом, що містить відомості про надсилання електронних документів, наданим в електронній формі. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації у випадках, передбачених вищевказаним Законом, оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису.
Проте слід зазначити, що подання засновником (засновниками) або уповноваженою ним (ними) особою документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється виключно на паперових носіях без подання електронних документів.
На думку ініціаторів внесення відповідних змін Закон має створити умови для подальшого спрощення реєстраційних процедур, зменшення корупційних проявів за рахунок відсутності контактування заявника із державним реєстратором. Крім того, значно спроститься порядок отримання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробивши його максимально оперативним завдяки можливості подання запитів у електронному вигляді.
Негативним моментом залишається проблема, що походить від самих державних реєстраторів, адже від них все одно залежить надто багато, особливо коли витрачати час на зайві суперечки з реєстраторами в підприємців немає можливості.
Наступним етапом спрощення є прийняття Кабінетом Міністрів України 29.12.2010 р. Постанови № 1216 «Про внесення змін до Положення про дозвільну систему», якою виключаються штемпельно-граверні майстерні, печатки та штампи з переліку предметів, підприємств, майстерень на які поширюється дозвільна система. На підставі якої був виданий наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2011 №5, зареєстрований Міністерством юстиції України 9.02.2011 р., яким визнано таким, що втратив чинність, наказ МВС від 11.01.99 №17 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів".
Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2011 №5 набрав чинності з дня його офіційного опублікування – 21 лютого 2011 року.
Тобто з 21 лютого при реєстрації підприємств не потрібно отримувати дозвіл на виготовлення печатки, вона просто замовляється на підприємстві, яка виготовляє печатки, що дозволяє значно зекономити час та гроші. Проте досі залишається неро’ясненим питанням знищення печатки, адже раніше щоб знищити печатки і штампи, їх зобов'язані були здати для знищення в органи внутрішніх справ, про що подавалось відповідне клопотання, а відтепер печатки та штампи не відносяться до компетенції дозвільної системи МВС.
«Нарешті ми домоглися скасування дозволів МВС на виготовлення печаток і штампів. Наказ міністерства вже набув чинності. Наступний крок - скасувати вимогу про обов'язкове використання печаток юридичними особами. Тобто, підприємець сам буде вирішувати, чи потрібна йому печатка для роботи, чи ні» - наголосив екс-голова Держкомпідприємництва, який і раніше зазначав про необхідність анулювання цього дозвільного документа.
Наразі 18 березня 2011 року Верховна Рада України відмовилася прийняти за основу і направила на доопрацювання урядовий законопроект яким пропонувалося скасувати застосування печаток як обов’язкового атрибуту ведення підприємницької діяльності.
Також, варто зазначити, що 17.02.2011 року та 18.03.2011 року Верховна Рада прийняла за основу ще 2 законопроекти щодо спрощення започаткування підприємницької діяльності.
По-перше, планується запровадити принцип здійснення діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців без свідоцтва про державну реєстрацію. Натомість, для підтвердження державної реєстрації планується використовувати безпосередньо відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Пропонується, щоб не пізніше наступного робочого дня з дати проведення реєстраційних дій державним реєстратором видавався (надсилався рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій особі юридичної особи, а також фізичній особі-підприємцю один примірник виписки з Єдиного державного реєстру. Дана виписка буде діяти до внесення змін в відомості, що містяться в даній виписці.
По-друге, пропонується дати можливість підприємствам реєструватись та здійснювати свою діяльність на основі модельного статуту. Для кожної з організаційно-правових форм юридичних осіб буде розроблений такий типовий модельний статут. Самі засновники підприємства ухвалюватимуть рішення про те, чи провадити діяльність на підставі відповідного модельного статуту чи розробляти для себе індивідуальний. Модельний статут не треба буде подавати при реєстрації юридичної особи, оскільки він не є установчим документом, а є нормативно-правовим актом, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Автор: Федчук Павло, юрист CAMPIO GROUP
