Корисна інформація про міжнародний бізнес та оподаткування

Як відомо, слово «офшор» прийшло в українську та російську мови з англійської, де використовується термін «off shore», який можна перекласти як «поза межами». Цим словом може позначатися декілька понять. Офшор - це юрисдикція, країна або її частина, де податковий тягар відсутній. Тобто на такій території не стягуються податки, при наявності певних обов'язкових умов. Обов'язковою є лише сплата фіксованих щорічних зборів. Офшором іноді можуть називати і компанію, зареєстровану на офшорній території.

Умови звільнення офшорної компанії від податків наступні:

• компанія не веде господарську діяльність на території офшору;
• компанія не отримує дохід на території офшору;
• власником такої компанії є іноземна особа.

Офшорна компанія може стати вирішенням податкового питання. За допомогою офшорної компанії, можливо, організувати фінансові потоки таким чином, щоб податкове навантаження на Ваш бізнес було мінімальним. Наприклад, виведення активів в офшорну територію дозволить уникнути оподаткування резидентної компанії.

Використання офшорів, тобто компаній, зареєстрованих в офшорних юрисдикціях, як один із способів ведення бізнесу, абсолютно законне. Виходячи з того, що принцип диспозитивності складає основу приватноправових відносин, фізичні та юридичні особи набувають і здійснюють свої цивільні права за своєю волею і у своєму інтересі. Вони вільні у встановленні своїх прав і обов'язків на основі договору, що не суперечить законодавству. Таким чином, використання в бізнесі офшорних структур є законним, коли не відбувається порушення норм господарського, податкового, кримінального права. У разі якщо у Вас виникнуть сумніви щодо повної відповідності Вашої діяльності вимогам закону, Ви можете звернутися до нас. Фахівці нашої компанії за Вашим бажанням здійснюють консультаційні послуги, юридичну оцінку ваших угод, або готують юридичний висновок.

Особа, яка зареєструвала компанію на офшорній території, може не турбуватися, що це спричинить для неї будь-які негативні наслідки, за умови, що всі вимоги закону були дотримані.

Що стосується територіальних обмежень, то офшорна компанія має право вести діяльність у всіх країнах світу, за винятком юрисдикції, в якій вона зареєстрована. У разі ведення діяльності в країні своєї реєстрації статут «офшору» буде втрачено і компанія буде підпадати під податковий тягар країни своєї реєстрації. Якщо ж брати до уваги види діяльності, якими офшорна компанія може займатися, то компанія має право займатися будь-яким видом діяльності не забороненим законом.

Ні. Ваша зареєстрована за кордоном компанія є незалежною юридичною особою з точки зору законодавства Вашої країни. Ви не зобов'язані ставати на будь-який облік за кордоном, проходити акредитацію, або надавати звітність органам влади інших держав, не ведучи діяльності на їх території. Але якщо клієнт буде виступати реальним акціонером цієї компанії, то він зобов'язаний показувати отримання дивідендів від володіння акціями нерезидентної компанії в декларації про доходи і сплачувати з отриманого прибутку податок.

У світовій практиці "офшоpки" використовуються для мінімізації податків в основному у зовнішньоекономічній діяльності, коли в схему купівлі-продажу між реальним продавцем і дійсним покупцем включається Фіpма-посpедник - "офшоpка" (компанія, зареєстрована в країні з пільговим оподаткуванням), через рахунок якій пpоходят кошти і велика (або вся) частина прибутку залишається у неї. Отримати кошти з рахунку "офшоpки" в будь-якій точці світу не складає труднощів. Існують і більш складні схеми, що використовують кілька компаній в різних країнах, які надають податкові пільги.

Ми пропонуємо готові, і розробку індивідуальних, під потреби Клієнта схеми, що дозволяють будь-якому українському підприємству (торговельному, виробничому і ін.), використовуючи свою офшорну компанію, мінімізувати податкові виплати в Україні. Інвестувати кошти офшорної компанії у вигляді кредиту в своє ж українське підприємство, без збільшення податкових виплат підвищити зарплату працівникам і виплачувати її в ВКВ та багато інших можливостей. І ВСЕ ЦЕ - НА 100% ЗАКОННО!

Керівництво компанією - тобто прийняття значущих рішень і розпоряджень здійснює власник компанії, наш клієнт. Адміністративну підтримку і управління відповідно до Ваших побажань надає наша компанія. Номінальні директора і номінальні засновники компанії не мають прав здійснювати будь-які дії без Ваших вказівок і інструкцій.

Здійснювати управління активами компанії можна за допомогою директора, або, при використанні номінального директора, через повіреного на підставі довіреності. Під активами офшорної компанії мається на увазі банківський рахунок. По суті, мова йде про управління ним. Більшість банків допускає віддалений доступ до рахунку за допомогою факсу, кодових таблиць або спеціального електронного пристрою Digipass. Зазначені способи доступу до рахунку мають високий ступінь захисту від несанкціонованого доступу до нього третіх осіб.

Офшорна юрисдикція - це територія, де законом передбачена відсутність податкового тягаря. Тобто, компанія, зареєстрована в офшорній зоні, взагалі не платить податки, якщо дотримується певних умов (не веде господарську діяльність на території офшорної юрисдикції та ін.).

Низькоподаткові юрисдикції - це території, де створена сприятлива атмосфера для розвитку бізнесу з діючими, більш низькими податками, ніж в більшості інших країн світу. До низькоподаткових юрисдикцій можна віднести Гібралтар, Гонконг, Кіпр, Ліхтенштейн, Люксембург, Нову Зеландію та інші.

Найчастіше вибір юрисдикції - це трудомісткий і відповідальний процес, який має безліч нюансів і вимагає наявності великої і актуальної інформації: починаючи від законодавства і оподаткування, і закінчуючи економічно-політичною ситуацією в країні реєстрації. Для правильного вибору юрисдикції, де Ви збираєтеся створити офшорну компанію, необхідно точно визначити якої мети Ви бажаєте досягти, для чого саме ви будете використовувати свої офшори. Виходячи з ваших цілей і побажань, фахівці нашої компанії проконсультують Вас щодо найбільш привабливої для Вас юрисдикції.

Офшорна компанія може використовуватися при побудові різних схем для оптимізації оподаткування. Це можуть бути трасти, створення яких дуже вигідне з точки зору побудови бізнесу, структурування експортно-імпортних операцій, зниження оподатковуваної бази підприємства, шляхом оплати послуг офшорної компанії, управління рухомим і нерухомим майном, а також інтелектуальною власністю через офшорну компанію. Словом, практично в будь-якому бізнесі можна використовувати офшорну схему, яка окупить себе і принесе вигоду її власнику.

Реєстрація офшору займає не дуже багато часу. Все залежить від юрисдикції, де Ви вирішили зареєструвати офшор і від роботи державних реєструючих органів цієї юрисдикції. В середньому вся процедура може зайняти до 2 тижнів, включаючи і пересилку документів. Якщо Вам потрібне термінове рішення, то можлива покупка поличної компанії (див. «Що таке полична компанія?»).

Для реєстрації компанії необхідно пройти наступні етапи:

• підписання договору з клієнтом;
• заповнення замовлення на інкорпорацію компанії з обов'язковим зазначенням:
  • країни реєстрації;
  • не менше 3-х варіантів назви компанії;
  • особи, яка буде виступати акціонером компанії;
  • особи, яка буде виступати директором компанії;
  • довіреної особи компанії;
  • бенефіціара компанії.
• перевірка наданих документів;
• оплата клієнтом;
• виконання нами усіх процедур по реєстрації компанії;
• отримання Клієнтом особисто або куp’єpом комплекту установчих документів компанії в обумовлені строки (залежать від країни реєстрації);
• оформлення документів для відкриття рахунку в іноземному банку;
• відкриття корпоративного рахунку в одному із міжнародних банків (5-7 робочих днів в прибалтійському банку, до 3-х місяців в американському або європейському).

Для реєстрації компанії необхідно надати:

• оригінал внутрішнього і закордонного паспорта (при наявності) бенефіціара компанії (особа, на яку буде оформлена трастова декларація), у разі використання номінального сервісу (див. 30 і 32 питання);
• оригінал внутрішнього і закордонного паспорта (при наявності) повіреного компанії (особа, на яку буде оформлена генеральна довіреність на управління компанією), в разі використання номінального сервісу (див. 30 і 32 питання);
• оригінал внутрішнього і закордонного паспорта (при наявності) директора компанії-фізичної особи, в разі невикористання номінального сервісу (див. 30 і 32 питання);
• якісні сканкопіі корпоративних документів директора компанії-юридичної особи (сертифікат про інкорпорацію, статут і установчий договір, протокол про призначення директора), в разі невикористання номінального сервісу (див. 30 і 32 питання);
• оригінал внутрішнього і закордонного паспорта (при наявності) акціонера компанії-фізичної особи, в разі невикористання номінального сервісу (див. 30 і 32 питання);
• якісні сканкопіі корпоративних документів акціонера компанії-юридичної особи (сертифікат про інкорпорацію, статут і установчий договір, протокол про призначення директора), в разі невикористання номінального сервісу (див. 30 і 32 питання);

Кожен міжнародний банк встановлює свої вимоги до надання документів як по компанії, так і по бенефіціару, і керуючому рахунком. Але, в будь-якому випадку буде необхідно надати оригінали корпоративних документів по компанії, оригінали паспортів повіреного і бенефіціара. Також банки можуть вимагати банківські рекомендації, довідки з місця роботи, виписки по вже відкритим банківським рахункам і т.д.

Особиста присутність клієнта в країні реєстрації офшорної компанії абсолютно не обов'язкова. Такі вимоги не встановлені законодавством. Наша компанія є агентом, що має повноваження на реєстрацію офшорних компаній, і надає клієнту повний спектр послуг в даній області. Присутність клієнта необхідна лише у нас в офісі з документами, що засвідчують особу бенефіціара компанії, а також паспортом особи, яка буде вказуватися в довіреності.

Ліквідація офшорної компанії проходить в декілька етапів. Перш за все, необхідно повідомити реєструючий орган про намір ліквідувати компанію. Для того, щоб провести ліквідацію компанії належним чином, необхідно виплатити річне утримання, якщо воно ще не було виплачено. Після цього реєструючий орган країни розташування підприємства протягом приблизно місяця проводить процедуру ліквідації компанії. Ліквідована компанія не підлягає відновленню.

Деякі фірми, що відкривають офшорні компанії, пропонують клієнту зареєструвати компанію терміном на один рік. Безумовно, кожен випадок відкриття офшорної фірми досить індивідуальний, залежно від того, які цілі ставить перед собою її власник. Іноді для коротких фінансових схем при відсутності необхідності в подальшому утриманні нерезидентної компанії є сенс (а для реєстратора не складає особливих труднощів) зареєструвати компанію і до закінчення фінансового року (щоб не платити реєстарційний збір) ліквідувати її. Але в більшості випадків порада реєструвати офшорну фірму терміном на один рік - це маркетинговий хід реєструючих фірм-агентів. Отримуючи прибуток лише від продажу безподаткової компанії, фірма не бачить в її обслуговуванні достатнього для себе подальшого фінансового інтересу (не зрозуміло для кого трюк, хто продає, і для кого не вигідно утримувати). І дійсно: робота щодо щорічного обслуговування досить трудомістка і не настільки прибуткова. Але для власника офшорної компанії, навпаки, набагато вигідніше здійснювати щорічні платежі, продовжуючи роботу з вже зареєстрованою (і яка фігурує в важливих для бізнесу договорах) фірмою, аніж щороку відкривати нову.

Клієнт може сам запропонувати три варіанти назви фірми. Запропоновані назви перевіряються спеціалізованою владою в юрисдикції, де реєструється фірма. Щодо них можуть дати відмову на підставі того, що є схожість з іншими, вже існуючими назвами фірм. У разі відмови ми про це повідомляємо клієнту і допомагаємо підібрати нове, раніше не використане, ім'я.

За законодавством, наприклад, Угорщини та Кіпру, в Меморандумі організації фірми повинні бути перераховані види її діяльності. У Меморандумі стандартного комплекту документів на компанію, вказується максимально повний список видів діяльності, крім ліцензованих, для того, щоб фірма мала право займатися всіма вказаними видами діяльності.

Вибір банку може бути обумовлений різними факторами. Для офшорної компанії найбільш прийнятними і найбільш часто використовуваними є кіпрські та прибалтійські банки. Вони привабливі ще й тим, що процедура відкриття в них рахунку займає відносно небагато часу. Вибір банку може бути обумовлений і передбачуваними сумами обороту за рахунком, передбачуваним розміром залишку на рахунку. Ми допомагаємо нашим клієнтам у виборі найбільш оптимального банку, виходячи з потреб і запитів клієнта.

Законодавством передбачена необхідність вказувати при реєстрації фірми юридичну адресу, яка і буде її зареєстрованою адресою.

Ні. Досить юридичної зареєстрованої адреси.

Ні. Менеджмент фірми може перебувати в будь-якій країні. Всі рішення щодо укладання угод, платежів, розподілу капіталу можуть прийматися акціонерами незалежно від того, де вони знаходяться.

Акціонерами компанії при реєстрації повинні бути надані наступні документи:

• оригінал внутрішнього і закордонного паспорта (при наявності) акціонера компанії-фізичної особи, в разі невикористання номінального сервісу (див. 30 питання);
• якісні сканкопіі корпоративних документів акціонера компанії-юридичної особи (сертифікат про інкорпорацію, статут і установчий договір, протокол про призначення директора), в разі невикористання номінального сервісу (див. 30 питання).

У різних юрисдикціях після реєстрації власники отримують різні документи, проте в більшості випадків це:

• сертифікат про інкорпорацію;
• статут і установчий договір;
• протокол про призначення першого директора;
• доручення;
• трастова декларація;
• сертифікат акцій;
• протокол зборів директорів;
• реєстр директорів;
• реєстр акціонерів;
• відмовний лист директора без дати;
• інструмент передачі акцій;
• печатка компанії.

Документи доставляються поштою DHL або іншою міжнародною кур'єрською службою.

За рік утримання компанії основною витратою буде сплата фіксованого річного утримання. Крім того, для роботи необхідна буде довіреність, за яку теж необхідно заплатити. Якщо виникне необхідність, то можливе отримання сертифікату про хороший стан компанії (Certificate of Good Standing), і/або сертифікату про поточний стан компанії (Certificate of Incumbency).

Залежно від юрисдикції може бути необхідною подача одного разу на рік фінансового звіту. Вартість підготовки фінансового звіту не є фіксованою сумою, вона визначається, виходячи з обсягу роботи, який належить виконати аудитору.

Номінальний сервіс - це послуги номінального директора та номінального акціонера компанії. Номінальними вони називаються тому, що не мають будь-яких прав вимоги щодо компанії, яка належить власнику і не несуть відповідальності. У деяких юрисдикціях номінальний директор компанії може бути як фізичною, так і юридичною особою. Використання номінального сервісу в офшорній компанії не є обов'язковим. За бажанням власника призначити директором можна будь-яку особу згідну на це, але така можливість є лише на територіях де відсутня вимога про резидентність директора компанії.

Номінальні директори і акціонери не мають право керування та розпорядження компанією. Вони не мають можливості розпоряджатися активами компанії, також не можуть продати компанію, або здійснити інші дії, без прямої вказівки власника. Гарантією цього є трастова угода, яка укладається між власником компанії і номінальними директорами та акціонерами. Компанії, що надають номінальний сервіс, підлягають обов'язковій реєстрації і ліцензуванню в країні перебування, тобто вони є об'єктом державного регулювання. Крім того, в деяких юрисдикціях законодавчо закріплена відповідальність номінальних директорів і акціонерів.

Сформована міжнародна практика, звичаї ділового обороту і наш багаторічний досвід роботи в даній сфері гарантують повну захищеність компанії від будь-яких несанкціонованих дій з боку номінальних директорів і акціонерів.

Податкові та фінансові влади багатьох держав негативно ставляться до факту реєстрації своїми громадянами офшорних фірм, сприймаючи це як спробу громадян ухилитися від податків. Таке ставлення на практиці виражається в прийнятті різних законодавчих актів, покликаних за допомогою санкцій обмежити можливості підприємців в області створення і функціонування офшорних фірм.

Але, як відомо, немає отрути без протиотрути, і в даному випадку інститут номінальних власників і директорів, розроблений міжнародною юридичною практикою, є такою протиотрутою для обмежувальних дій влади.

Використання номінальних власників і номінальних директорів має сенс, перш за все, в офшорних фірмах, зареєстрованих в тих державах, в яких власники і директори фіксуються в державному реєстрі, і, особливо, якщо ці дані доступні публічно. У цьому випадку такі дані можуть потрапити до податкової влади країни, резидентом якої є власник і директор офшорної фірми, і послужити приводом до різного роду репресій по відношенню до нього. Саме тому в міжнародній практиці дуже поширений спосіб, при якому справжні власники безподаткової фірми не виступають під своїм ім'ям ні в якості власників, ні в якості директорів фірми. Для цього при реєстрації фірми її акції заповнюються на користь номінальних акціонерів, право управління фірмою одержують номінальні директори, і, відповідно, в усі офіційні документи і реєстри вносяться імена і адреси номінальних акціонерів і директорів. Одночасно з заповненням документів на імена номінальних акціонерів заповнюється документ, який має назву "Declaration of Trust" і слугує для підтвердження факту хто є справжнім власником акцій фірми. Цей документ фіксує відповідальність номінальних акціонерів перед судом у разі перевищення ними своїх повноважень.

У разі використання номінальних директорів власники фірми мають право звільнити директора, не сповіщаючи його про це. У деяких країнах закон вважає звільнення директора дійсним лише в тому випадку, якщо директор письмово прийняв свою відставку. В цьому випадку номінальні директори заздалегідь передають справжнім власникам підписані заяви про відставку з непроставленою датою, що дає можливість власнику в будь-який момент прийняти їх відставку, поставивши під декларацією будь-яку необхідну дату. У більшості випадків, звичайно, власник безподаткової фірми хоче бути і її директором, тобто представляти фірму у всіх її справах, включаючи підписання контрактів, відкриття банківських рахунків і розпорядження ними. В цьому випадку власнику фірми потрібна довіреність від номінального директора, яка уповноважує його на ведення справ фірми. У цьому випадку роль номінальних директорів обмежується лише заміщенням справжнього власника і директора в державних реєстрах, при цьому номінальні директори позбавляються навіть теоретичної можливості зловживати своїм становищем, оскільки вся інформація про діяльність фірми, її фінанси і місцезнаходження банківських рахунків зосереджена в руках справжнього її власника.

Використання номінальних власників можна уникнути в тому випадку, якщо законодавство дозволяє випускати акції фірми на пред'явника, так як в цьому випадку імена власників фірми залишаються прихованими. У тих же країнах, де анонімність забезпечується повністю (Британські Віргінські Острови, Беліз, Багамські острови, і т. п.), використання номінальних акціонерів і директорів має сенс лише в окремих випадках.

Звичайно, клієнт не повинен з’являтися в фірму, яка обслуговує його офшор, в масці і без єдиного документа, що засвідчує його особу. Само собою зрозуміло, що клієнти повинні довіряти фірмі, яка їх обслуговує не менше, ніж лікарю або адвокату. Фахівці, які реєструють офшорну компанію, повинні знати ім'я її справжнього власника, так як лише в цьому випадку вони будуть здатні убезпечити компанію від несанкціонованого впровадження ззовні. У спеціальній угоді з клієнтом вони заздалегідь обумовлюють список осіб, від імені кого можуть надходити замовлення з обслуговування компанії, а також адресу, за якою буде надсилатися необхідна інформація.

Секретарем фірми може бути фізична або юридична особа, яка несе відповідальність за виконання фірмою юридичних і законодавчих вимог, таких, як підготовка річних звітів і виплата податків.

На жаль, тут використовується той же термін, який застосовується по відношенню до службовця, відомого нам під назвою секретар, що іноді вводить в оману наших майбутніх клієнтів.

Захистити інформацію про реальних вигодонабувачів на офшорних територіях дуже просто. Законодавство офшорів передбачає декілька можливостей для цього. Можна скористатися номінальним сервісом і призначити номінальних директорів і акціонерів. Крім того, можливо призначити директором офшорної компанії юридичну особу, засновниками також можуть бути юридичні особи.

Інформація про вигодонабувача не зберігається ні в одному реєстрі. Таким чином, вигодонабувач може бути впевнений в тому, що при роботі з офшорами розголошення конфіденційної інформації не відбудеться.

Інформація про реального власника компанії не може бути розкрита без його відома і без його прямої вказівки. Розкриття інформації про реального власника потрібна лише при відкритті рахунку в банку. За згодою клієнта і з його відома така інформація надається в банк для проведення процедури комплаенса. Таким чином, банки здійснюють свою внутрішню політику KYC ( «знай свого клієнта»), щоб знати з ким мають справу.

Несанкціоноване розкриття інформації про власника компанії може статися лише за судовим рішенням, якщо порушено кримінальну справу. У такому випадку будь-які дані повинні бути надані державним органам.

Практично у всіх юрисдикціях компанію потрібно щорічно підтримувати, тобто подавати аудиторський звіт або декларацію (там, де це потрібно), оплачувати необхідні податки і збори, оплачувати Реєстраційним Агентам їх послуги. У разі несвоєчасної сплати щорічних зборів, ненадання звітів або при невиконанні інших обов'язкових умов, компанії нараховуються штрафи. Якщо вони не сплачуються у визначений законодавством термін, компанія викреслюється з Реєстру. Відновити компанію можна, але майже завжди це набагато дорожче, ніж просто зареєструвати нову.

Щорічні збори. Більшість законодавчих органів вимагають від фірм проведення щорічних зборів засновників, на яких повинні виноситися і розглядатися ряд рішень:

• Бухгалтерський і фінансовий звіти. Річне ведення бухгалтерії призводить до складання фінансового звіту, який в принципі являється балансовим звітом і звітом прибутків і збитків. Як бухгалтерія, так і фінансовий звіт повинні проводитися по бухгалтерським принципам і практиці певної юрисдикції.
• Аудит і фінансові звіти. За вимогами деяких юрисдикцій фінансові звіти, підготовлені місцевими бухгалтерами, повинні бути перевірені незалежним аудитором - професіоналом. Аудитор підтверджує правильність і точність фінансових звітів на підставі наявної інформації.
• Річний звіт. Річний звіт - це звіт фірми перед певними органами влади юрисдикції, де вона була зареєстрована. Інформація в звіті описує юридичну структуру фірми (директори, акціонери) і зміни в ній, якщо вони були в минулому році.

Раз на рік фірма повинна представити фінансовий звіт і пройти аудит. Для складання такого звіту потрібна комерційна документація для кожної суми, що пройшла через рахунок (рахунки) фірми. Це можуть бути оригінали інвойсів, контрактів і т. п., або їх якісні сканкопіі. Бухгалтер повинен підтвердити документально суть суми, чи це оборот, витрата, кредит, зняття грошей акціонером і т. д.

Західна бухгалтерія не встановлює нормативів для статей витрат. До них відносяться всі витрати, пов'язані з отриманням доходів фірми, планованих, неотриманих доходів або підтриманням її життєдіяльності. До витрат відносять і заробітна плата і гонорари. Те, що залишається від виручки після вирахування всіх витрат, вважається оподатковуваним прибутком.

При відповіді на це питання необхідно враховувати те, що переважна більшість офшорних фірм є так званими "фірмами на папері" (paper companies), тобто фірмами, що не мають ні чинного офісу, ні службовців в країні, де вони зареєстровані.

Фактично і головним чином робота фірми обмежується роботою з її банківським рахунком, навіть підписання контрактів від її імені є часто другорядним. Саме тому зв'язок власників і директорів фірми з країною реєстрації чисто номінальний - раз на рік необхідно виплачувати податки і річне утримання фірми.

Необхідність поїздки в країну реєстрації ніколи не виникає. У зв'язку з цим той факт, що фірма зареєстрована в державі, розташованій на протилежному боці земної кулі, ні в якому разі не повинен бентежити її власника, тому що це не має ніякого впливу на зручність роботи з фірмою. Питанням, важливим для фірми і визначальним її діяльність на тривалий час, є відкриття банківського рахунку фірми і управління ним.

Найгірші. У США, наприклад, за ведення бізнесу під неіснуючим іменем можна легко на 1 рік потрапити до в'язниці. Всі юридичні документи компанії після її розпуску не мають юридичної сили і так далі. Одним словом, можна нажити великі неприємності.

Апостиль (APOSTILLE) - міжнародний сертифікат, що дозволяє спростити процедуру легалізації компанії в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію. Для документів, завірених цим сертифікатом, не потрібно більше ніякої додаткової легалізації, і вони повинні визнаватися в цих країнах на будь-якому державному рівні. Україна відноситься до таких країн.

Форма власності - лише приватні, а організаційно-правова форма підприємств, яка визначається способами формування статутного капіталу, - відкриті або закриті.

Дозволяються всі види діяльності, окрім ліцензованих (банківська, страхова). Але якщо Ви ведете діяльність в країні реєстрації, - це вже не офшоpна компанія, а звичайна резидентна компанія, яка сплачує всі діючі податки в країні реєстрації. У цьому і полягає головна відмінність "офшоpки" - для використання пільгового режиму оподаткування вона не повинна вести діяльність з резидентами країн реєстрації!

Існує хибна думка про те, що ця сума повинна бути зарахована на банківський рахунок і залишатися на ньому, на протязі всього існування фірми.

Залежно від країни реєстрації мінімальний статутний фонд для знову зареєстрованої компанії відрізняється. У деяких юрисдикціях величина мінімального статутного капіталу взагалі не встановлена (штат Делавеp (США), Багами). При реєстрації офшорних компаній зазвичай реєструють компанію з максимально можливим статутним капіталом при мінімальних щорічних ліцензійних платежах (платежах за звільнення від податків). При цьому в більшості офшорних юрисдикцій відсутня вимога обов'язкової оплати статутного капіталу (Вануату, Гернсі, Джерсі, Самоа, Мальта, Невіс, Гонконг, Мен, острови Кука, Маврикій та ін.). Сертифікати акцій випускаються на суму, що відповідає положенню законодавства країни реєстрації фірми по мінімальному капіталу.

Буде, але якщо Ви будете відкривати філію в Україні з метою ведення діяльності на території України, то необхідно пройти акредитацію в МЗЕЗ, стати на облік у податковій інспекції, відкрити рахунок в банку України, і платити податки (!), що діють в Україні, тобто філія іноземної компанії в Україні нічим не відрізняється в питаннях оподаткування від звичайного підприємства України. На доходи філії не поширюється дія податкових угод України.

Схеми мінімізації податків з використанням офшоpок застосовуються в світовій практиці саме в міжнародній торговельній та фінансовій діяльності (яка іноді фіксується лише на папері, без фізичного переміщення товару через кордон, але з рухом коштів).

Полична компанія - це компанія, яка вже зареєстрована раніше. Установчі документи такої компанії знаходяться у агента, який її реєструє.

Придбання поличної компанії привабливо з декількох точок зору.

Для взаємин з контрагентами і для ділового обороту може бути корисний той факт, що компанія існує вже давно. Це може надати якусь солідність і спрацювати як іміджевий фактор. Крім того, придбання поличної компанії здійснюється набагато швидше, ніж реєстрація нової компанії.

Але є і деякі негативні моменти, про які слід знати заздалегідь. Необхідно переконатися, що реєструючий агент надає Вам компанію без боргів, із сплаченим річним супроводом, тобто компанію без «минулого».

Ми надаємо своїм клієнтам документи, що гарантують, що полична компанія, що купується у нас, знаходиться в активному стані, і ніякої діяльності з її допомогою раніше не здійснювалося.

Відомо, що реєстраційні документи офшорної компанії, видані в різних юрисдикціях, значно відрізняються один від одного. Іноді працівники банків, висловлюють сумнів власнику з приводу легітимності його компанії. Найпростішим і найнадійнішим методом підтвердження автентичності офшорної компанії є запит за місцем її реєстрації. І не завжди це займає багато часу. Наприклад, в Регістрі штату Делавер (США) інформацію про будь-яку зареєстровану там фірму можна отримати по телефону за декілька хвилин.