Консультації по контрольованим іноземним компаніям (КІК)

З 1 січня 2021 року в Україні почали діяти правила КІК - контрольованих іноземних компаній, введені Законом №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві».

Дані норми прийняті в рамках світової «деофшоризації», шляхом введення в Україні міжнародних стандартів податкового контролю про контрольовані іноземні компанії для всіх учасників міжнародної торгівлі, згідно з Планом протидії практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (План BEPS).

Таким чином, з 2021 року почалася «нова податкова епоха» для всіх іноземних компаній, з контролюючими особами з України. Обов'язковою умовою є подання КІК звітності, що дозволяє контролювати оподаткування доходів таких компаній.

Компанія визначається як КІК, якщо контролююча особа підпадає під один з наступних критеріїв:

- володіє часткою в іноземній компанії в розмірі понад 50%;

- володіє часткою в іноземній компанії в розмірі понад 10% (для звітних періодів 2022-2023 років понад 25%) за умови, що кілька фізичних осіб-резидентів України та/або юридичних осіб-резидентів України володіють частками в іноземній компанії, сукупний розмір яких становить 50% і більше;

- окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами (наприклад, родичами) здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фактичний контроль (якщо резидент України юридично не володіє компанією) визначається, якщо особа має можливість істотно впливати на рішення компанії (укладання угод, розпорядження активами і прибутком, припинення діяльності), незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Додатково закон вводить ряд ознак, за якими може визначатися фактичний контроль над компанією:

- наявність довіреності від компанії терміном дії на рік і більше;

- ідентифікація резидента України як бенефіціара компанії в банку;

- право прийняття рішень від імені компанії без їх затвердження правлінням компанії;

- право на отримання частини доходу компанії;

- ведення переговорів з укладання угод компанією, які в подальшому не затверджуються правлінням, або проходять формальне затвердження;

- здійснення операцій за банківськими рахунками компанії або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками.

ОБОВ'ЯЗКИ КІК

Якщо компанія підпадає під вищевказані критерії КІК за новим законодавством у неї виникають наступні зобов'язання:

1) Задекларувати свою КІК протягом 60 днів з моменту становлення контролюючим особою.

2) Подавати звіт щодо КІК та фінансову звітність разом із річною податковою декларацією до 1 травня кожного календарного року.

3) Сплачувати встановлені українським законодавством податки (якщо не застосовується звільнення від оподаткування чи інші податкові схеми) до 1 серпня кожного календарного року.

При цьому фізична особа (або контролююча юридична особа) зобов'язана повідомляти податкові органи України протягом 60 днів з дня зазначених нижче змін/придбань/відчужень:

• про кожне придбання частки в іноземній компанії або на початку здійснення податкового контролю над іноземною компанією, які призводять до визнання контролюючою особою;
• про заснування, створення чи наявність компанії без статусу юридичної особи;
• про кожне відчуження частки в іноземній компанії або припинення фактичного контролю над іноземною особою, що призводить до втрати статусу контролюючої особи;
• про ліквідацію чи відчуження частки в активах, доходах чи прибутку компанії без статусу юридичної особи.

Детальніше про повідомлення КІК.

ЗВІТНІСТЬ КІК

Контрольовані іноземні компанії в особі своїх контролюючих осіб зобов'язані подавати звіт про свої КІК в податкові органи.

Першим таким податковим роком буде 2022 рік, звітність по якому необхідно подати в 2023 році. Звіт по КІК подається разом з річною декларацією про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб).

Додатково також подається фінансова звітність КІК, що підтверджує розмір обороту і прибутку такої компанії за звітний (податковий) рік. У разі наявності у контролюючого органу сумнівів в достовірності наданої фінансової звітності КІК, контролюючий орган має право вимагати надання письмового висновку аудиторської компанії, яка підтверджує фінансову звітність.

Детальніше про Звітність КІК.

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ КІК: УМОВИ

Прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню (не обкладається) до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи, якщо між Україною і іноземною юрисдикцією є діючий договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, а також виконується хоча б одна з таких умов:

- КІК платить корпоративний податок за ефективною ставкою 18%, або не нижче 13% (на 5 процентних пунктів менше від української ставки);

- частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів з усіх джерел.

Додатково, не залежно від виконання умов вище, прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні, якщо компанія відповідає хоча б одному критерію:

• Річний оборот всіх КІК однієї контролюючої особи становить не більше 2 000 000 EUR.
• КІК є публічною компанією, акції якої котируються на визнаній фондовій біржі.
• КІК веде благодійну діяльність і не розподіляє прибуток серед засновників.

Більше того, передбачено звільнення від сплати податку за КІК, в разі ліквідації компанії у встановлені терміни - початок процедури ліквідації не раніше ніж 01.01.2020, а її закінчення - до 31.12.2021.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗОБОВ'ЯЗАННЯМИ КІК - ШТРАФИ

За невиконання законодавчих вимог по контрольованим іноземним компаніям, передбачена відповідальність у вигляді штрафів:

- за неподання звіту про КІК - 100 розмірів прожиткового мінімуму (302 800 грн);

- за несвоєчасну подачу звіту про КІК - 1 розмір прожиткового мінімуму за кожен день прострочення, але не більше ніж 50 розмірів прожиткового мінімуму (3 028 грн в день, але не більше ніж 151 400 грн);

- за неподання звіту про КІК протягом 30-ти днів після граничного терміну оплати штрафів - 5 розмірів прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання звіту про КІК, але не більше ніж 300 прожиткових мінімумів (15 140 грн на день, але не більше ніж 908 400 грн);

- через не відображення в звіті контролюючої особи відомостей про КІК - 3% від суми не відображених операцій КІК або 25% від суми, що не відображена скоригованого прибутку КІК, але не більш як 1000 розмірів прожиткового мінімуму (3 028 000 грн);

- за неподання повідомлення про набуття/продаж частки в КІК - 300 розмірів прожиткового мінімуму (908 400 грн).

Розмір прожиткового мінімуму щороку збільшується, тому і сума вище зазначених штрафів також щорічно буде збільшуватися (дані суми вказані з розрахунком прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на січень 2024 року – 3028 грн).

Штраф за неподання звіту по КІК накладається на фізичну особу-контролера, яка відповідає за штрафними санкціями всім своїм майном.

Проте, враховуючи значні допущені помилки у першій звітній кампанії КІК, законодавці вирішили тимчасово, на період воєнного стану та шести місяців після нього,  не застосовувати усі вище вказані штрафи, що передбачено Законом України №10168-2 «Про внесення  змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів». Тобто, звертаємо увагу, що ця міра є тимчасовою і не скасовує відповідальність після закінчення вказаного періоду.  Тому, рекомендуємо все ж таки подбати про подання коректно заповненої звітності КІК і повідомлень КІК завчасно.

Донодавчих тонкощів функціонування, звітності та оподаткування КІК в Україні дуже багато, і вони індивідуальні. Але, розібратися в них допоможуть фахівці Campio Group, які проконсультують Вас в питаннях іноземних компаній і розроблять вигідний план подальших дій для них.